МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ Й МІКРООРГАНІЗМИ

0 791

Мінеральні речовини, що входять до складу органів і тканин людини, постійно витрачаються, і їх треба поповнювати. Чи не найважливішими джерелами такого поповнення є ґрунт і вода. Процес цей відбувається шляхом споживання людиною продуктів рослинного й тваринного походження. Але ґрунт у різних регіонах різний, і не скрізь вода має повний і достатній набір мінеральних речовин. Знаючи про це, слід користуватися мінеральними харчовими добавками.

Тож розглянемо основні, найнеобхідніші для людини мінеральні речовини.

Кальцій є невід’ємною складовою нормального перебігу багатьох життєвих процесів. Він бере участь в утворенні кісток і зубів, у згортанні крові, регулює збудливість нервово-м’язового апарату, підвищує тонус серцевої діяльності. Нестача кальцію в їжі може призвести до розм’якшення кісткової тканини (рахіт), ревматичних болів у суглобах.

Чимало кальцію ми втрачаємо при термічній обробці. Наприклад, вміст його у зварених овочах зменшується на чверть. Хоч кальцію в капусті, ріпі, квасолі, моркві, салаті достатньо, спожитий у складі цих та інших овочів він важко засвоюється. Крім того, незбалансоване внесення у ґрунт мінеральних добрив може знизити вміст кальцію в цих рослинах.

Найлегше засвоюється кальцій молока й молочних продуктів (за винятком вершкового масла) у поєднанні з овочами та фруктами. Молоко кози багатше на кальцій, аніж молоко корови. Для задоволення добової потреби в кальції досить випити 0,5 л молока або з’їсти 100 г сиру.

Часто причина кальцієвої недостатності в організмі полягає не в тому, що людина не вживає продуктів з кальцієм, а в тому, що він не засвоюється. Для засвоєння і утримання його потрібні сприятливі умови в самому організмі. Надто лужне середовище в кишковику може служити серйозною перешкодою для всмоктування кальцію. І навпаки — помірне кислотне середовище допомагає органам травлення нагромаджувати його. Сприяють цьому фруктові соки, особливо яблучний і апельсиновий. При їх вживанні вміст лужних речовин в організмі знижується, забезпечується кислотно-лужний баланс.

Знижують вміст кальцію деякі круп’яні вироби. Наявна в них фітинова кислота перешкоджає всмоктуванню його в кишковику. Наприклад, вівсяна каша, попри її корисні властивості, декальцинує всі продукти харчування. Тому постійно споживати її людям із зниженою кислотністю не слід. Ворогами кальцію є також цукор, вироблений із тростини, й такі смачні продукти, як шоколад і какао.

Фосфор регулює функції центральної нервової системи й енергетичне забезпечення процесів життєдіяльності організму. Крім того, він — невід’ємна складова кісткової тканини. Виявляє активність спільно з кальцієм, однак потреба людини в ньому у 2—2,5 раза більша, ніж у кальції. Необхідно підтримувати співвідношення цих двох мінеральних речовин, інакше організм для відновлення балансу змушений буде брати кальцій з власних кісток. На щастя, вітамін Д регулює цей баланс і тим самим оберігає організм від руйнування кісткової системи.

Основні харчові джерела фосфору: м’ясо, сир, яйця, лосось, сардини, креветки, арахіс, соя, грецький горіх, редиска, пшениця, фосфор тваринного походження засвоюється краще ніж той, що знаходиться у рослинних продуктах.

Магній
відіграє важливу роль у передачі нервового імпульсу й нормалізації стану нервовоїсистеми, регулює кальцієвий і холестериновий обмін, сприяє розширенню судин і зниженню артеріального тиску.

Основні харчові джерела магнію: крупа злакових культур, горох, квасоля, хліб із борошна грубого помолу. Є він і в рибних продуктах, особливо консервованих. Мало магнію у молоці та молочних продуктах, яйцях, фруктах.

Калій
потрібний для нормального фукціонування усіх м’язів, сприяє виведенню з організму води, рекомендується для профілактики порушень діяльності серцево-судинної системи. Його сповна можна віднести до про-тисклеротичних речовин.

Основні харчові джерела калію: картопля (500 г картоплі забезпечують добову потребу), квасоля, горох, соя, морська капуста, вівсяна крупа, житній хліб, сухофрукти — курага, ізюм, чорнослив, груші, яблука. Є калій і в молоці. Натрій бере участь у процесах клітинного й міжклітинного обміну, а також у водному обміні. В харчових продуктах вміст його невеликий. Тому в організм він надходить у вигляді кухонної солі (хлориду натрію). Хоч потреба людського організму в натрії невелика (1 —2 г на добу), більшість людей споживають його за цей час до 6 г, що відповідає 15 г кухонної солі. Оскільки існує прямий зв’язок між надмірним вживанням солі й гіпертонічною хворобою, рекомендується обмежувати себе у солоній їжі. Вживати солі треба не більше 8 г на добу.

Хлор сприяє нормалізації водного обміну в організмі, а також бере участь в утворенні соляної кислоти у шлунку. Добова потреба дорослої людини — 5—7 г на добу, що цілком задовольняється за рахунок кухонної солі.

Сірка — необхідний структурний елемент деяких амінокислот. Вона входить також до складу інсуліну й бере участь в його утворенні.

Основні харчові джерела сірки: яловичина, свинина, морський окунь, тріска, ставрида, яйця, молоко, сир. У меншій кількості сірка зустрічається в продуктах рослинного походження — хлібі, крупах, фруктах.

Окрім цих основних мінеральних речовин, присутніх в людському організмі як у чистому вигляді, так і в сполуках, у ньому виявлено ще групу хімічних елементів, вміст яких виражається в дуже малих дозах. Тому їх називають мікроелементами. Такими є: залізо, мідь, кобальт, нікель, марганець, цинк, хром, йод, фтор та деякі інші. Усім їм властива висока біологічна активність, і тому нестача їх у харчових продуктах може викликати структурні й функціональні зміни в організмі, а надлишок — справляти токсичну дію.

Залізо
необхідне організмові для кровотворення, воно забезпечує також транспортування кисню від легенів до тканин. Нестача заліза в організмі зустрічається досить часто. Як наслідок настає анемія, людина блідне, загальне самопочуття її погіршується.

Залізо входить до складу гемоглобіну — червоного пігмента крові. Червонокривці утворюються в кістковому мозку, потім надходять у кров і циркулюють в ній протягом семи тижнів. Після цього вони розпадаються на складові частини, а залізо, що містилося в них, надходить в печінку й селезінку і відкладається там «про запас».

Організм втрачає залізо при потовиділенні, а також при вмиранні клітин шкіри та внутрішніх органів. Основна причина недостатньої кількості заліза полягає в тому, що воно, як і калій, не завжди добре засвоюється через відсутність свого супутнього мікроелемента — міді та вітамінів. Особливо важко засвоюваним є залізо, що присутнє у м’ясі та круп’яних стравах. Для активізації процесу засвоєння заліза потрібні вітаміни С і В12.

Основні харчові джерела заліза: зелені овочі, листя молодої ріпи, гірчиця, печінка, нирки, жовтки яєць, листя кульбаби, сухофрукти.

Мідь
вкрай необхідна для здоров’я людини. Як і залізо, вона відіграє важливу роль у підтримці нормального складу крові. Присутність міді активізує залізо. Без неї воно, накопичене в печінці, не може брати участі в утворенні гемоглобіну.

За спостереженнями вчених, у темному волоссі міді більше, ніж у світлому. При нестачі міді в організмі людина сивіє.

Основні харчові джерела міді: печінка, горіхи, жовток яйця, молоко, гречана й вівсяна крупи, житній хліб.

Кобальт. Біологічну цінність нього мікроелемента було виявлено відносно недавно. Кобальт є складовою частиною вітаміну В12, який успішно застосовується при лікуванні анемії. Кобальт потрібний також для стабілізації діяльності підшлункової залози, він регулює утворення адреналіну.

Нестача кобальту в організмі може викликати захворювання крові.

Основні харчові джерела кобальту: печінка, нирки, молоко, яйця, а з продуктів рослинного походження — морська капуста, горох, буряк, чорна смородина, полуниці.

Нікель стимулює процеси кровотворення. Але його надлишок в організмі несприятливо впливає на здоров’я. Такий надлишок може утворитися, якщо вживати в їжу рослини, вирощені в районах, де залягають поклади нікелевих руд. Якраз серед населення цих районів поширені захворювання очей.

З харчових продуктів найбільше нікелю містять організми морських тварин і риб, куди цей елемент надходить з морської води.

Марганець відіграє важливу роль в життєдіяльності організму, зокрема стимулює його ріст, бере активну участь у процесах утворення кісток, а також у кровотворенні, регуляції вуглеводного й мінерального обміну. В невеликій кількості цей мікроелементе в м’ясі риб, молочних продуктах, яйцях. Трохи більше його у злакових і бобових культурах, горіхах. Але найбагатші на марганець чай і кава. Одна чашка кави містить 1,3 мг марганцю при добовій потребі людини 5—10 мг.

Цинк є каталізатором хімічної реакції, завдяки якій в організмі підтримується необхідний кислотний рівень. Входить до складу інсуліну, що, як відомо, регулює вміст цукру в крові.

У харчових продуктах цинк є в достатній кількості. Високий його вміст у печінці, м’ясі, яйцях, грибах, а також у злакових і бобових культурах, часнику, картоплі, буряках, горіхах.


Хром бере участь у регулюванні вуглеводного й мінерального обміну, перетворенні холестерину, активізує дію низки ферментів. У харчових продуктах його небагато, тому при одноманітному харчуванні дуже швидко розвивається нестача хрому. У великій кількості цей мікроелемент присутній у яловичій печінці, м’ясі птиці, зернових і бобових культурах.

Йод
необхідний для утворення гормону щитовидної залози — тироксину. Його нестача в організмі викликає серйозні порушення обміну речовин, сприяє розвиткові зобу. Дітям і підліткам потрібно більше йоду, ніж дорослим.

Основні харчові джерела йоду: морська риба, морські водорості, креветки, салат, цибуля, дині.

У приморських районах України певна частина йоду надходить в організм людини із повітря.


Фтор бере участь у розвитку зубів, утворенні кісток, нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін. Нестача його, як і надлишок, несприятливо впливають на здоров’я людини, особливо на стан зубної емалі. Основним джерелом надходження фтору в організм є питна вода. Він міститься у невеликій кількості також в рибі, баранині, телятині, вівсяній крупі, горіхах.

Як видно навіть з цієї короткої розповіді про білки, жири й вуглеводи, вітаміни, воду та мінеральні речовини, людський організм — це надзвичайно складне сполучення хімічних елементів. Тож постійно піклуймося, щоб усі вони не лише регулярно надходили в організм, а й добре засвоювалися. Якраз у цьому полягає суть збалансованого харчування.
МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ Й МІКРООРГАНІЗМИ

За матеріалами: Берегиня - журнал українських жінок http://beregina.com/.

Схожі новини

Додати коментар

Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищённой ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера

Публікації