Ляльки Пуголовки

0 572

Ольго, з Вашими ляльками ми познайомилися на фестивалі «Ляльковий світ» у грудні 2011 року, коли побачили ялинку, прикрашену Вашими роботами. Перше питання, яке виникло: «Чому саме такі ляльки?»

Знаєте, коли на роботі з’являється вільна хвилинка чи говориш з кимось по телефону, рука сама малює якийсь візерунок. От і в мене якось випадково вималювалася така дівчинка. Один раз, потім другий. Вони були смішні і трохи незграбні. Я називала їх «пуголовками». Потім, коли намалювала їх пару разів вдома, старша донька сказала: «Чого малюєш? Бери і ший!». Ось так з’явилась перша лялька. Щоправда, вона відрізнялась від малюнка; бб в тих дівчат голова була рази в 2 більша, ніж тулуб з ручками-ніжками. Але відтворити таке в мене поки що не виходить. Перші ляльки були Феєчками. Потім спробувала Україночку і ... пішло-поїхало. Весь час хочеться більшого і цікавішого - ось і намагаюся відтворити різноманітних дівчат.

А як народжуються Ваші «дівчата»? Ви малюєте ескіз спочатку?
Лялечки створюються абсолютно спонтанно.
Я ніколи не знаю, яка саме дівчинка в мене вийде. Не можу сказати, що малюю ескізи та планую заздалегідь.
Я можу за вечір обтягнути з десяток голівок, зробити волоссячко. А коли зачіска та квіточки готові — личко вимальовується практично «само-по-собі». Далі дивлюся, у що дівчинку одягнути, який фартушок, які стрічки, який нахил голови, як ніжки поставити. І вже, коли причепила намисто, лялька майже готова.

Іншими словами, це тривалий процес?
Сказати, скільки часу витрачаю на одну ляльку — неможливо, бо конкретно одну і не роблю. Останнім часом — все пари виходять. Але скільки би часу не тривав сам процес, усмішка не сходить з мого обличчя і настрій неможливо зіпсувати. Адже кожна «дівчинка» як частинка мене самої. Жодна майстриня не сідає за роботу з поганим настроєм і, навіть, думками. Та й таке і неможливо, коли робиш щось цікаве. А коли примовляєш добрі та теплі слова, вони, ніби пришиваються до лялі і передаються іншим людям.

Кажуть, коли людина талановита, вона талановита у всьому. Напевно, Ви також захоплюєтеся ще чимось?
Ну... вже майже 11 років я пишу вірші у стилі хокку, два рази була призером Міжнародного конкурсу хайку.

А може і про лялечок щось є?
Дякую. Так що творити - для мене як повітря.

А як Ви взагалі відноситеся до творчих людей?
Творчі люди — такі самі, як і решта. Може трішки більше «божевільні», більш вільні, більш захоплені. Напевно, їм ніколи витрачати себе на неприємності». Мені здається, коли твоє творіння дарує людям радість — це вища нагорода для миті^я. В будь-якій людині, чи то митець, чи математик, перш за все цінують людяність і ту доброту, яку несуть люди в цей світ.

Щодо критики, бувало таке, що Ваші роботи не схвалювали?
Коли людина критикує, це, в першу чергу, розцінюється, як виклик. «Я можу зробити краще!» Будь ласка, зроби, доведи! З іншого боку, сподобатися ВСІМ неможливо. Та й світ влаштований так, що на кожного творця знайдеться свій критик. Тож, як казала героїня одного фільму: «Нехай всі будуть ' здорові!»

За матеріалами: Берегиня - журнал українських жінок http://beregina.com/.

Схожі новини

Додати коментар

Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищённой ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера

Публікації